«До Єлисаветградського лікаря в прийомні години прийшло двоє пацієнтів невиразного виду. Один прийшов за порадою, інший чекав в приймальні. При сплаті лікарю гонорару пацієнт вийняв якусь старовинну золоту монету.

- Скажіть, лікарь, що це за монета і скільки вона може коштувати?

Монета виявилася справжньою, і лікарь визначив її вартість в 5-6 рублів.

- Дивно! А мені говорили, що вона стоїть рубля 2, обманювали значить.

- Я можу точно дізнатися, скільки вона коштує. Ось вам натомість 5 рублів, залиште монету, а я завтра дізнаюся.

У банку визначили вартість монети в 7 рублів 75 копійок.

- У мене таких монет 850 штук, - сказав на другий день пацієнт коли прийшов. Не знаю, що з ними робити. Чи не хочете лікарю я вам їх продам все оптом за 1000 рублів? Мені важко з ними возитися.

Спокуса була велика. Лікарь погодився.

На третій день знову приходять удвох. Як і в перший раз, другий залишився в приймальні. Надзвичайно обережно ховаючи якийсь мішечок, пацієнт увійшов до кабінету.

- А ну, покажіть, що за монети?

«Пацієнт» вийняв з мішка жменю монет і кинув їх на підлогу, як би засвідчуючи дзвоном золота, що всі вони справжні.

- Тисячі рублів у мене немає, є тільки триста. Якщо хочете, дайте мені відповідну частину цих монет на триста рублів.

- Добре. Тільки у мене є ще мішечок срібних монет.

До речі, подивіться і їх. Я зараз принесу. А ці монети я поки залишу у вас. Замкніть їх в письмовий стіл. Так, до речі, будьте так ласкаві покажіть мені ваші 300 рублів і покладіть їх разом з мішечком в стіл. А ящик закрийте, і ключ візьміть собі.

Лікарь вийняв з гаманця 300 рублів. Показав їх «пацієнтові» і власноруч замкнув в письмовий стіл разом з монетами. Зараз же після цього відвідувач пішов за срібними монетами, пообіцявши повернутися разом з монетами через годину.

Проходить умовна година, проходить дві, три, суб'єкт не показується. Тоді лікарь відкрив ящик столу, розв'язав мішечки. Замість монет - цукор. Вражений, оглядаючи свій гаманець з 300 рублями, який він сам поклав туди. Грошей немає. Лікарь охопив жах. Що в мішку виявився цукор, не так уже й дивно. Але яким чином зникли 300 рублів - зрозуміти неможливо. Лікарь добре пам'ятає, що показав, не випускаючи з рук, три сотенні, і замкнув їх в стіл, звідки ніхто не міг їх взяти.

- Єдине можливе і допустиме пояснення - це миттєвий гіпноз, - розповідає обдурений лікарь. Цілком можливо, що я сам віддав шахраєві ці 300 рублів.

Лікарь так налякався цим «містичним» грабунком, що кинув квартиру і переїхав в лікарню».