Дзеркальний гастроном

Дзеркальний гастроном - так називали за радянських часів будинок на розі вулиць Велика Перспективна та Чміленка. Другий та третій його поверхи займали різні установи, а на першому був гастроном. У нішах з двох сторін центральних кутових дверей магазину були вмонтовані оригінальні дзеркала у вигляді пелюсткок квітки. Звідси і назва - «дзеркальний гастроном».

Фундатор цього будинку відомий - єлисаветградський купець Максим Терентійович Соловйов. А от хто його проектував і роки забудови, поки що не встановлені. Дехто вважає будинок творінням Якова Паученка, оскільки є дані, що Яків Васильович будував для купця Соловйова.

Єлисаветградська газета «Голос Юга» за 14 квітня 1914 року повідомляла про новобудови того року, і зокрема, зазначала, що «из частных построек довольно крупынми обещают быть дом Харлаба на Дворцовой улице, угол Ингульской, дом Державца на Ивановской, угол Гоголевской, и некоторые другие. Дом Харлаба строится по проекту архитектора Паученко, которому принадлежит постройка домов господина Соловьева».

Але де саме? Адже у Максима Терентійовича було багато нерухомості в місті. Окрім вищезгаданого, йому належали ще як мінімум два будинки по вулиці Двірцовій. Один, відомий театр як «Театр «Ілюзія», як писала газета «Голос Юга», відкрився у будинку Соловйова 11 квітня 1911 року. Нині в цьому будинку школа мистецтв по Двірцовій, 7. Інший будинок на розі вулиць Дворцової та Миргородської (нині - Шульгіних), та він не зберігся до наших днів. У фондах Держархіву області є звернення купця Максима Соловйова до міської управи з проханням дозволити надбудувати другий поверх його будинку на розі вулиць Дворцової і Миргородської, та проект цієї надбудови, підписаний Яковом Паученком і датований 1901 роком. Судячи з прив'язки проекту до місцевості, будинок знаходився навпроти нинішнього скверу біля ресторану «Весна». Відомо також, що Максим Терентійович мав намір будувати в місті третій пасаж, купивши в 1911 році «дворовое место Трестера на углу Б.Перспективной и Преображенской улиць».

Дехто з краєзнавцім приписує «дзеркальний гастроном» генію Олександра Лишневського, бо він будував Синагогу. Але якщо й припустити, що це проект Олександра Львовича, то завершували будівництво уже під керівництвом іншого архітектора. Після скандальної історії Лишневський «добровільно» залишив пост міського архітектора Єлисаветграда у 1901 році і відбув до Санкт-Петербург, де здобув славу одного з кращих архітекторів цього міста. В історичній записці на будинок, яку виконав у 60-х роках фахівець регіональної служби охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури, зазначено, що на кутових скульптурах на еркерах було вказано дату закінчення будівництва - 1903 рік.

Про «дзеркальний гастроном» можна знайти в краєзнавчих публікаціях чимало інших припущень і, відверто кажучи, нісенітниці. Вони стосуються не лише забудови, а й того, чим торгували в двох магазинах на першому поверсі, та чим займалися на верхніх поверхах. Так по фасадах, які виходять на вулицю Велика Перспективна та Чміленка, спускається великий змій з яблуком в пащі. Він нагадує про біблійного змія-спокусника, що дало одному з місцевих краєзнавців стверджувати, що в сусідньому будинку з «дзеркальним гастрономом» був бордель. Однак, у якому історик не уточнює. Якби так і було, то сумнівно, що фундатор «дзеркального гастроному» акцентував би на цьому увагу. А якби і мав наміру влаштувати у своїй новобудові бордель, то навряд чи давав би вказівки архітектору розміщувати на фасаді маскарон із змієм.

Відомо, що в 1910 році в будинку Соловйова відкрили Єлисаветградське відділення С-Петербурзького Міжнародного банку. До речі його керуючий Фр. Доннерберг проживав в квартирі при банку. Тут також було Друге Кредитно-ощадне товариство. Газета «Голос Юга» за 17 жовтня повідомляла: «В настоящее время в нашем городе директор одесского отделения Санкт-Петербургского международного коммерческого банка П.Б. Якубович. Приезд его связан с открытием в нашем городе отделения названного банка. Помещение для банка снято в доме М.Т. Соловьева на углу Б.Перспективной и Московской улиц за 5500 рублей в год. Для удобства публики домовладелец устраивает лифт. Помещенье должно быть готово к 1 декабря сего года». 2 грудня «Голос Юга» писав: «Сегодня состоится технический осмотр подъемной машины, устроенной в местной агентстве Международного банка, в доме Соловьева. В комиссии участвуют городской архитектор г.Федоровский, техник г.Шостоковский, городской инженер Е.Ф.Тамм и помоник его г.Этьен». У номері за 17 вересня 1912 року газета надрукувала повідомлення, що з «15 сентября 1912 года отдается в наем магазин с обстановкой, Большая перспективная улица, рядом с «Проводником», где ныне торгует М.Островский . Об условиях узнать, Дворцовая, собственный дом М.Соловьева». Відомо також, що в «Проводнику» торгували гумовими виробами.