До наших днів на стінах деяких будівлях міста можна побачити напис: "Перевірено, мін немає". Вони нагадують нам про тривожні зимові дні 1944 року, коли відбувалися жорстокі бої на вулицях Кіровограда при вигнанні з нього гітлерівських окупантів. Відступаючи, німці намагалися вивести з ладу життєво важливі об'єкти промисловості, комунальне господарство, житлові будівлі.

Щоб не допустити руйнування, за наказом командування 2-м Українським фронтом була створена 27 окрема інженерна бригада спеціального призначення для розвідки і розмінування міста. Одну з груп бригади очолив майор Михайло Дмитрович Степанов. Працювати доводилося в надзвичайно складних умовах, кожен нечіткий крок, рух мінерів міг закінчитися трагедією - мінер помиляється в життя тільки один раз. Фашисти планували підірвати Балашовській залізничний міст через Інгул , заклавши під нього кілька зарядів. Під безперервним артилерійським вогнем мінери групи Степанова на 40-метровій висоті знешкодили вибухівку. Чимало об'єктів міста були заміновані авіабомбами з додатковими авіаційними електровзривателямі. Тільки на заводі "Червона зірка" було виявлено 40 таких фугасів. Завдяки досвіду майора Степанова і вмілим діям групи мінерів в складі Тертишного, Попова, Шаєва і Саєнко смертельну начинку вдалося вивезти з цехів підприємства. У підвалі школи № 30 в печі було виявлено комбінований "сюрприз" натяжної дії. Такі ж були і на поштамті.

Розмінування міста проходило з 8 січня по 1 лютого 1944 року. За цей час було перевірено майже 120 кілометрів вулиць, 418 кварталів, більше 330 приміщень, знешкоджено майже дві з половиною тисячі фугасів і авіабомб. Завдяки мужнім діям мінерів місто було врятовано від значних руйнувань.

З огляду на подвиг мінера Михайла Дмитровича Степанова, рішенням 6-ї сесії міської ради від 30 грудня 1998 йому присвоєно звання Почесний громадянин міста Кіровограда. ^[10]