Народився Василь Нестерович Дацький у селі Крупському Новомиргородського району. У тривожному 1941 році випускника десятирічки Василя Дацького відправили працювати на один із військових заводів у тилу. А у квітні сорок четвертого призвали в армію. Після короткотривалого навчання у танковій школі молодий офіцер потрапляє на фронт. До кінця війни він перебував на передовій, брав участь у штурмі Кенігсберга і Берліна. Демобілізувавшись, Василь Нестерович із відзнакою закінчив Кіровоградський педагогічний інститут. Більше десяти років очолював педагогічний колектив Кіровоградської середньої школи № 32. Під його керівництвом педколектив успішно реалізував вимоги основних напрямків реформи школи, у комплексі вирішував питання навчання, трудового і морального виховання учнів.

Останні кілька років життя Дацький В.Н. віддав роботі в міській організації ветеранів війни, праці, правоохоронних органів, очолюючи її. Посада ця дуже неспокійна і відповідальне, адже маєш справу з людьми, вразливими і скривдженими, обдуреними і беззахисними. Держава, суспільство дуже завинили перед ними, і вони йшли в ветеранську організацію, щоб отримати хоча б моральну підтримку. І Василь Дацький завжди знаходив для них тепле слово, слушну пораду, а для кривдників ветеранів у нього знаходилося і міцне слівце.

Василь Нестерович був і вдумливим краєзнавцем, знав і вивчав рідний край. Він один із авторів багатотомної "Історії міст і сіл УРСР. Кіровоградська область", збірників "Подвиг у спадок", "Книга Пам'яті"

24 липня 2003 року Кіровоградська міська рада прийняла рішення про присвоєння звання "Почесний громадянин м. Кіровограда" Дацькому Василю Нестеровичу посмертно.

Це була данина поваги людині, яка чимало зробила для міста, де він прожив майже півстоліття. ^[10][19]