Семенов Дмитро Іванович народився 21 жовтня 1913 року в селі Новгородка (нині селище міського типу) Новгородківського району Кіровоградської області в сім'ї робітника. Рано залишився без матері, в тринадцятирічному віці почав трудову діяльність, тому що в сім'ї було восьмеро дітей.

З 1943 року стає членом ВКП(б)/КПРС. Закінчив сільськогосподарський технікум, працював агрономом.

У 1936 році був призваний до лав Червоної Армії.

У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів. У боях Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Воював на другому Українському фронті. Командир дивізіону 473-го артилерійського полку майор Семенов відзначився в боях під містом Будапешт. У ніч на 5 грудня 1944 року в числі перших в полку разом зі стрілецькими підрозділами форсував Дунай в районі міста Ерчі і захопив плацдарм. Придушивши вогневі точки супротивника, майор Семенов сприяв переправі інших частин дивізії. У боях за розширення плацдарму знаходився в бойових порядках стрілецьких підрозділів і точним вогнем своїх батарей сприяв виконанню бойового завдання. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дунаю і утриманні плацдарму на його західному березі, майору Семенову Дмитру Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№4749).

З 1946 року майор Семенов Д.І. звільнений в запас. Семенов Дмитро Іванович був командиром дивізіону 473-го артилерійського полку 99-ї стрілецької дивізії 46-ї армії 2-го Українського фронту.

Повернувся на батьківщину, пізніше переїжджає в місто Кіровоград. Працював начальником будівельно-монтажного управління «Кіровоградводстрой», став заслуженим мелиоратором Української РСР. На трудовому фронті, як і на війні, Дмитро Іванович діяв чітко, завжди приймав потрібні рішення, був справжнім ватажком трудового колективу.

Рішенням 17 сесії 4 скликання Кіровоградської міської ради від 6 вересня 2005 року Семенову Дмитру Івановичу присвоєно звання Почесний громадянин міста Кіровограда. Нагороду герою вручили на День міста.

Помер 6 травня 2006 року. Похований в Пантеоні Вічної Слави в Кіровограді. Був нагороджений орденами Леніна, Олександра Невського, 2 орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями. ^[19][24]