Жадов Олексій Семенович народився 30 березня 1901 року в селі Нікольське нині Свердловського району в Росії. З вісімнадцятирічного віку в армії, починав рядовим, а закінчив військову кар'єру генералом.

Брав участь у Першій світовій війні. У 1934 закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. З червня 1941 отримав посаду командира 4-го повітряно-десантного корпусу Західного фронту. ^[17]

Командуючи військами 5-ї гвардійської армії, відзначився в Кіровоградській наступальній операції . Підрозділи цієї армії першими увійшли в місто Кіровоград зі сходу. Три дні - з 5 по 8 січня 1944 року, вони брали участь в боях за обласний центр. Жадов О.С. проявив тоді винахідливість, кмітливість, високі знання військової тактики. 5-а гвардійська армія також відзначилася в боях за Новоукраїнку, Помошну та інших населених пунктах області.

За вміле керування військами, виявлену сміливість і мужність гвардії генерал-полковнику Жадову 6 квітня 1945 присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В 60-70 роках ХХ століття на різних посадах Міністерства оборони в Москві генерал Жадов неодноразово зустрічався з представниками нашої області, допомагав їм збирати матеріали для відтворення подій боїв за Кіровоград. Завдяки йому було відкрито зал «Велика Вітчизняна війна» в обласному краєзнавчому музеї, музеях багатьох міст і сіл нашої області. У газетних публікаціях генерал Жадов ділився спогадами про події воєнних років, описуючи епізоди, нікому до цього невідомі.

В знак подяки за участь у звільненні міста від німецьких окупантів виконком міської ради народних депутатів 4 січня 1969 присвоїв Олексію Семеновичу Жадову звання Почесного громадянина міста Кіровограда. У місті Кіровоград генерал Жадов не був.

Помер Жадов О.С. 10 листопада 1977, похований на Новодівичому кладовищі в Москві. Сьогодні одна з вулиць міста носить його ім'я - вулиця Жадова . ^[10]