Ротмістров Павло Олексійович народився в селі Сковорово нині Селіжаровського району Тверської області в багатодітній селянській родині. У 1916 році закінчив вище початкове училище.

У Радянській Армії з квітня 1919 року, був учасником Громадянській війни, а також брав участь в боях проти військ Колчака на Східному фронті.

Після Громадянської війни в 1921 році брав участь у придушенні Кронштадтського повстання. ^[17]

До початку Другої світової війни Павло Олексійович почергово командував взводом, ротою, навчався у військовій академії, брав участь у радянсько-фінській війні. У вересні 1941 року його призначили командувачем танковою бригадою, а потім танковим корпусом.

В боях за визволення міст і сіл нашої області визначальну роль зіграли танкісти 5-ї гвардійської танкової армії, командуючим якої був Павло Олексійович Ротмістров. Блискуче проведена Кіровоградська наступальна операція вдалася завдяки рішучим і чітким діям генерала Ротмистрова, якому незабаром присвоїли звання маршала бронетанкових військ. Кращим частинам 5-ї гвардійської танкової армії, які брали участь у визволенні обласного центру, присвоєно звання Кіровоградських, 29-я і 18-а танкові корпусу нагороджені орденами Червоного Прапора.

Після закінчення війни маршал Ротмістров поєднував службу безпосередньо у військових з'єднаннях з науковою роботою в Академії бронетанкових військ. Павло Олексійович - доктор військових наук, професор, автор книги "Танки на війні". У травні 1965 йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Помер Ротмістров П.О. 6 квітня 1982 року, похований у Москві. У місті, Почесним громадянином якої він став 23 жовтня 1973 року, не бував. ^[10]