Адреса: вул. Гоголя, 72

Телефон: (0522) 24-45-51

www.kirovograd.ukrtelecom.ua

В середині ХІХ століття в місті Єлисаветград в результаті бурхливого розвитку промисловості і торгівлі виникла потреба в засобах комунікацій. У жовтні 1859 на гроші Єлизаветградську міського товариства дворян Бобринецького та Олександрійського повіту в Єлисаветграді була заснована телеграфна станція , яка в 1885 році об’єдналася з поштовою конторою.

Початок розвитку міської телефонної мережі в Кіровограді датується кінцем 1892 року. Тоді на державні кошти була відкрита телефонна станція ручного типу, початкова ємність якої була розрахована на 300 номерів. Вона забезпечувала телефонним зв'язком міські установи і окремі приватні особи.

В 1911 р. штат телефонної станції міста складався з 10 осіб.

У 1920 році, після Жовтневої революції, Елісаветгадская міська телефонна мережа на підставі урядового декрету була націоналізована і передана губернському поштово-телеграфному органу. А в травні 1921 року передана Єлисаветградської обласної телефонної мережі. У цей час значно збільшуються протяжність ліній зв'язку до 1095 верст, протяжність проводів до 2555 верст, з'являється 15 центральних телефонних станцій ручного управління, 50 переговорних пунктів, 429 абонентів. Уже тоді обласна телефонна мережа мала в своєму розпорядженні канцелярію, склад матеріалів, а також майстерню. Управління підприємством здійснювалося все тим же завідувачем телефонною мережею. Переговорні пункти обслуговувалися службовцями канцелярій місцевих виконкомів, а на залізничних станціях - агентами залізниці.

З 1928 року було розпочато будівництво кабельної мережі (до цього часу існували лише повітряні мережі). У цей період активно зростає кількість абонентів. Лише в Кіровоградській міській станції було 840 номерів на 1200 абонентів (враховуючи паралельні).

Поряд з телефонною мережею активно розвивався телеграф. На початку ХХ століття настала ера літеродрукувальних систем, які пізніше вдосконалив Бодо. Ці апарати використовувалися до 1936 року, коли почалося впровадження літеродрукувальних апаратів СТА-2М (з міжнародним кодом МКТТ-2).

На початку 1939 року зв'язківці налагодили надійний телеграфний - телефонний зв'язок з усіма районами області. Жителі міста активно користувалися радіотрансляційної мережею - одним з основних джерел інформації на той час. Радіозв'язком був охоплений кожен район області.

В роки Великої Вітчизняної війни велика частина коштів електрозв'язку була зруйнована. Лише з 24 вересня 1943 року почала діяти оперативна група зв'язку з Харкова, яка підготувала базу для відновлення зв'язку на території Кіровоградської області у міру звільнення її від німецьких - фашистських загарбників.

Обласне управління зв'язку в місті повністю відновило свою діяльність з 08 січня 1944 року. Цьому періоду діяльності підприємства характерні не тільки відновлення та налагодження бази електрозв'язку області, а й найбільш розгалужена структура управління, коли всі функції керівництва - адміністративно - організаційні і виробничий - технічні - були зосереджені в обласному управлінні зв'язку. Лише в 1947 році зі структури обласного управління зв'язку були вилучені відділ радіозв'язку і радіомовлення і відповідно створено дирекцію радіотрансляційної мережі.

З 1944 року по 1947 рік у місті вдалося відновити лише два комутатора МБ. Станційна ємність телефонного зв'язку становила всього 240 номерів, причому, в основному вони належали підприємствам і організаціям міста. Зв'язківцям довелося заново будувати телефонну, телеграфну і радіотрансляційну мережі області.

У 1957 році в місті почали будувати АТС-2 на 3000 номерів. У 1961 році вона здана в експлуатацію. Стару мережу на 820 номерів також реконструювали. Розширення почали з АТС-2.

Кінець червня 1961 року - в обласному центрі запрацювала перша автоматична станція. Набір становив 4 цифри, на п'ятизначний номер міська телефонна лінія перейшла трохи пізніше - тільки в 1968 році.

У 1963 році - почалося проектування розширення телефонної мережі ще на 2,5 тисячі номерів на АТС-2. В тому ж році спроектовано лінійне господарство по АТС-6 на 1 600 номерів.

У 1967 році - кількість абонентів Кіровоградської обласної телефонної мережі зросли до 5 722.

У 1969 році - побудована АТС-4 на 2 000 номерів.

До 1972 року в місті і райцентрах області було побудовано 10 АТС загальною ємністю 20 000 номерів, що дозволило збільшити кількість телефонів на 100 жителів в 2,6 рази.

У 1972 році в обласному центрі введено в дію АТС-3 на 3 000 номерів, потім її розширили майже в три рази, і на кінець 80-х років її вмонтовується ємність складала 9 000 номерів.

З 1975 року експлуатується АТС-7 на 5 000 номерів, що знаходиться біля залізничного вокзалу. Того ж року вперше в місті введена в експлуатацію автоматична міжміська телефонна станція АМТС - 1М, з пуском якої абоненти міста стали виходити на інші міста та районні центри.

Нову АТС - 2/4 по вул. К. Лібкнехта, 5, вмонтовується ємність якої становила 20 000 номерів, було введено в експлуатацію в грудні 1985 року.

У 1988 році введено в дію нове обладнання АТС-2 - АТСКУ - 2, яке дало можливість поліпшити якість зв'язку по місту.

09 грудня 1994 року обласне підприємство зв'язку було перейменовано в ОПЕЗ «Кіровоградтелеком», а 10 червня 1998 року було створена Кіровоградська дирекція українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком» .

За роки незалежності України Кіровоградська дирекція досягла значних успіхів у впроваджених нових технологій. Особливо швидкими темпами зростає кількість Інтернет - користувачів.

Навколо обласного центру побудована оптоволоконная магістраль, яка поєднує всі навколишні АТС і значно підвищує якість телефонного зв'язку. У вересні 2001 року в місті було введено в експлуатацію цифрова опорно-транзитна цифрова АТС-32 типу 5ЕSS ємністю 6000 номерів і АТС-32 на 5000 номерів, налаштована система передачі даних типу STM- 1.