Система Orphus

Головна » Театри, філармонія

Кіровоградський обласний український музично-драматичний театр імені Марка Кропивницького

Дата додавання: 2011-05-15

Адреса: вул. Дворцова, 4

Телефон: (0522) 24-14-22

Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького

Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького
Театр ім.М.Л. Кропивницького

У 60-80 роках XIX століття в Єлисавеграді, як ніде на Україні, вирувало театральне життя. Плідно працював гурток любителів українського сценічного мистецтва, заснований І.К. Тобілевичем. Але постійного приміщення, де можна було б репетирувати і ставити спектаклі, колектив не мав. Місцеві жителі, пристрасні любителі мистецтва, порушили клопотання перед владою про будівництво постійного будинку для театру. Але клопотання загубилося в бюрократичних канцеляріях єлисаветградських чиновників.

Ідея мати в Єлисаветграді стаціонарний театр дозріла в глибині міського товариства після скасування кріпосного права і з виникненням аматорського гуртка професійного рівня під керівництвом М.Л.Кропивницького і І.К. Тобілевича (Карпенко-Карого).

До 1867 року театральні виступи влаштовувалися приїжджими гастролерами в тимчасово побудованих дерев'яних балаганах. На деякий час проблему приміщення артистів вирішив купець Плотников, який побудував великий за розмірами дерев'яний театр на розі вулиць Перспективною і Петровської , але проіснував цей заклад недовго: на початку 1850 року згорів дотла разом з усім театральним майном і реквізитом. Після цього єлисаветградські театрали збиралися у великому залі палацу купця Дружиніна, для театральних виступів іноді використовували манеж (з дозволу військових). [58]

У 1865 році інженер-полковник Георгій Васильович Трамбіцкій купив у міській управління ділянку землі за 76 рублів, на якому власними коштами побудував добротну будівлю - Зимовий театр .

Театр був створений всупереч всіляким царським заборонам.

Георгій Васильович Трамбіцкій
Георгій Васильович Трамбіцкій
(1815 - 1884)

Офіційне відкриття відбулося в 1867 році. Тоді в Єлисаветграді на Георгіївський ярмарок приїхала трупа відомого провінційного актора Григорія Олексійовича Виходцева, вона і зіграла першу виставу в новій будівлі. Можна навіть зазначити, що Виходцев і раніше відвідував Єлисаветград, але після відкриття Зимового театру він зі своєю трупою зупинився в місті з 1879 по 1881 роки, що була властива подорожуючим театральним колективам. [60]

З того часу місто приваблює до себе значну увагу відомих колективів і окремих виконавців з Росії, Італії, Польщі, Англії та ін.

Трамбіцкій Г.В. був власником театру до 1879 року. Потім театр належав відомому антрепренеру і акторові Милославському М.К., потім власниками були ротмістр В.Т. Кузьмицький (з 1883 по 1913 роки) і Елькінд (1913 - 1919 роки). [60]

В Єлисаветграді Марко Лукич Кропивницький зібрав трупу талановитих акторів і 27 жовтня 1882 року показав спектакль «Наталка Полтавка». З цього моменту М.Кропивницький відкрив нову сторінку української культури: заснував професійний театр, який пізніше отримав назву Театр корифеїв . Цей день - 27 жовтня 1882 року - і став вважатися днем ​​зародження першого українського професійного театру.

В 80-90-х рр. XIX ст. до складу знаменитої театральної громади, що діяла в Єлисаветграді, входили М.Л. Кропивницький, Г. П. Старицький, І. К. Тобілевич (Іван Карпенко-Карий), Г. К. Тобілевич (Микола Садовський), П. К. Тобілевич (Панас Саксаганський), Г. К. Заньковецька, Г. К. Садовська-Барілотті, Г.П.Затіркевіч-Карпінська та інші видатні майстри сцени.

Театр корифеїв
автор: Андрій Ліпатов

Спогади відомого уродженця міста Дона-Амінадо (1888-1957):«Театр был выкрашен в ярко-розовый цвет, на фронтоне золотыми буквами так и было начертано: Храм Мельпомены… Четыре колонны поддерживают фронтон: направо – вход для публики, с левой стороны – святая святых: вход для артистов… Внутри театра все было, как надо. И вестибюль, и длинное фойе, и у каждого внутреннего входа в зал непроницаемые контролеры… Ложи и кресла были обиты потертым от времени темно-красным плюющем, с обязательной бахромой, отливавшей волшебным блеском керосиновых ламп под молочными абажурами. Центром притяжения был, конечно занавес, в тяжелых пыльных складках, тоже весь из темного пунцового бархата, с золотыми кистями по бокам и с узорно выведенными во всю длину многообещающим изречением: «Слезы облагораживают дущу»… »[58]

Єлисаветградський театр до 1920 року змінив шість власників. А також багато разів міняв назви: в 1919 році називався "Червоний театр ім. Троцького"; в 1920 - "1-й радянський", Міський театр ім.Т.Г.Шевченка; в 1921 - "Перший радянський"; "Радянський ім.Шевченка"; в 1925 - Пересувний український робітничо-сільській ... 1933 (у зв'язку з капітальним ремонтом) театр ім.Т.Г.Шевченка відправляється Наркомосу УСРР для обслуговування новоствореної області в Чернігів. Очолює його художній керівник Г.Воловік.

На початку 1934 року театр переходить на стаціонарне обслуговування і назавжди залишається в Чернігові.

Наше місто залишився без театру. Під час утворення Кіровоградської області організовується новий театр, який отримує статус обласного закладу (з базою в м. Олександрія). У 1938 році першим директором стаціонарного театру був призначений Л.Шекідзе.

Друге народження цього культурного закладу відбулося в 1939 році, коли він став обласним музично-драматичним театром. А в жовтні наступного року йому було присвоєно ім'я М.Л. Кропивницького.

В роки Великої Вітчизняної війни театр працював в Туркменії, виступав перед населенням, в госпіталях і гарнізонах.

У 1944 році театр повертається з евакуації і назавжди осідає в Кіровограді. В цьому ж році йому офіційно присвоїли статус Кіровоградського обласного державного українського музично-драматичного театру імені М.Кропивницького .

По-справжньому ремонтом ніхто не займався. У новій владі не знаходилося грошей.[5]

У грудні 1958 року колектив обласного музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького першим в республіці поставив п'єсу М.Кропивницького «Засмічені джерела», заборонена царською цензурою і знайдені в архівах Ленінграда.

Архітектура театру приваблювала домінуючими формами класицизму і частково бароко. Але внаслідок численних реконструкцій (в 1908 і 1911 роках), особливо невдалих реставрацій за радянських часів (в 1927, 1954-58, 1975-76 роках) театр повністю втратив первісний інтер'єр, була знівечена досконалість композиції його фасадів.[58]

За Рішенням ЮНЕСКО в 1982 році широко відзначалося сторіччя театру (Документ ОРІ-80/ws/ 6-Addendum від 01.10.1981 р).

Спадкоємці корифеїв демонстрували своє мистецтво більш ніж в ста містах України, Росії, Башкирії, Татарії, Осетії, Молдови, Прибалтики, Білорусі, гастролювали у всіх районах Кіровоградської області.

У 2000 році в театрі було створено "Золотий фонд театру ім.М.Л. Кропивницького", на стенді якого занесені імена засновників театру і його сподвижників, які стояли біля колиски першого професійного театру, а також імена спадкоємців усіх років, які удостоєні високих почесних звань.

За роки незалежності театр взяв участь майже в тридцяти престижних театральних фестивалях, в тому числі семи міжнародних.

З 2002 по 2011 року колектив очолював художній керівник-директор театру заслужений діяч мистецтв України М.В. Ілляшенко, лауреат премій імені Володимира Винниченка та Марка Кропивницького.

Ілляшенко М.В.
Ілляшенко М.В.

Ухвалою колегії Міністерства культури і туризму України від 22 лютого 2006 року №2/11-г Кіровоградському обласному українському музично-драматичному театру ім.М.Л. Кропивницького присвоєно статус академічного .

З 31 грудня 2011 виконуючим обов'язки директора театру призначений заслужений працівник культури України І.В. Спінула, який є президентом обласної федерації спортивного танцю, керівником танцювального колективу «Конвалія», лауреатом премії Кабінету Міністрів України, Заслуженим працівником культури України, доцентом мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Винниченко .

З ініціативи народного депутата України Валерія Кальченка - 22 травня 2012 року прийнята Постанова Верховної Ради України № 4799-VI "Про відзначення 130-річчя від дня заснування Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.Л.Кропивницького", якій зокрема передбачається надання театру статусу Національного. [16]

У 2002 році, коли експерти визнали будівлю театру аварійним і непридатним для експлуатації. Театральний колектив був змушений тимчасово переїхати і виступати в залі заводу «Червона Зірка» . Про що свідчила вивішена напис.

вивіска театру

Реконструкцію театру почали ще в 2004 році, але через високі вимоги до якості будівельних робіт часто змінювалися підрядні організації, не вистачало фінансування.

У 2011 році підрядна організація «Інтерресурси» взяла на себе всі зобов'язання і протягом року змогла виконати всі будівельні роботи по реконструкції театру.

паспорт об'єкта

На даху театру встановлено скульптурну композицію з трьох фігур грецької міфології: Талія (муза комедії і легкої поезії), Мельпомена (муза трагедії), Терпсихора (вважається покровителькою танців і хорового співу). [17]

Сцену обладнали сучасною технікою, а по оснащенню театр може конкурувати зі столичними театрами. Площа ліплення становить близько 5 000 квадратних метрів, а на позолоту інтер'єру внутрішніх приміщень театру було витрачено більше 1 000 квадратних метрів сусального золота.

Зараз архітектура театру об'єднує еклектизм радянського періоду з історичними формами бароко.

Будівництво Кіровоградського театру фінансували з державного бюджету, а проект - з обласного. Загальна вартість ремонтних робіт склала 125,065 млн.грн.

Поновлення реконструйованого театру з великим нетерпінням очікували всі жителі міста.

Офіційне відкриття театру відбулося 17 жовтня 2012 року. На церемонії відкриття брали участь український фінансовий і політичний діяч, Віце-прем'єр-міністр України - Міністр соціальної політики України Тігіпко Сергій Леонідович, голова Кіровоградської ОДА Сергій Миколайович Ларін і багато інших.

Тігіпко Сергій Леонідович
Тігіпко С. Л.

21 жовтня 2012 року на урочистому заході присвяченому 130-річного ювілею театру брав участь міністр культури України Михайло Андрійович Кулиняк.

Кулиняк Михайло Андрійович
Кулиняк М.А.

У 2014 році керує театром - директор Володимир Єфімов .

Ось такий має вигляд квитка в театр.

Квиток
Квиток
(грудень 2014 )
Театр
Фото: Віталій Любарський

Театр 1900 - 1984

театр
1900 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1910 рік
(фотоиз колекії Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1912 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1913 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1947 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1950 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1950 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1955 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1956 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1958 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1959 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
Кінець 1950 початок 1960-х
(фото з колекції ДАКО)
театр
1960 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1960 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
1961 рік
(фото з колекції Ю.В.Тютюшкіна)
театр
липень 1962 рік
(фото галереї Єлисаветград)
театр
листівка 1984 рік
(фото галереї Єлисаветград)

Сьорікні Театр корифеїв – Кіровоградський академічний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького – це головний символ і гордість нашого обласного центру. В сучасному вигляді він був реконструйований і відкритий у 2012 році до 130-річчя Першого українського професійного театру.

Проектувальники намагалися зробити новий театр максимально схожим на проект Трамбицького, в тому стилі, в якому він був відкритий. Але в первозданному вигляді відбудувати його було неможливо. В рамках реконструкції було добудовано 2 крила. Хол став значно більшим. Облаштували гардероб, збільшили залу, підняли сцену на 7 метрів. Будівельники використовували найновіші технології, встановили сучасну систему кондиціонування і опалення, використовували енергозберігаючі технології. Зал розписували сусальним золотом. Завдяки цим тоненьким листкам золота зал виглядає настільки шикарно, що аж подих захоплює. А якщо розвернути все ліплення на одну площу, то її розмір становитиме 5 000 квадратних метрів. Візерунки не повторюються, кожен ярус винятковий і рукотворний, їх ліпили найкращі майстри України. Гарні багряні сидіння приймають форму тіла, коли в них сідаєш. Дерево в інтер’єрі переважно кіровоградське, а граніт і мармур звозили із всього світу. А виготовлена в Санкт-Петербурзі завіса, на думку спеціалістів, гарніша, ніж у Маріїнському театрі, крім того просякнута спеціальним протипожежним вогнестійким розчином.

ДДля відродження театру залучалися найкращі спеціалісти з усієї країни та навіть з закордону.( газета 21 Канал, №42 (1496), 15.10.2020 )

Схему розташування театру можна побачити на карті:


Переглянути Кіровоградський обласний театр імені Кропивницького на мапі більшого розміру

Кількість переглядів: 18038


При використанні матеріалів сайту, гіперпосилання на офіційний сайт http://www.elisavetgrad.ho.ua обов'язкова

  Наверх