Народився Василь Галушкін 8 березня 1925 року в м. Єлизаветград (нині Кропивницький), у 1942 році закінчив залізничне училище, працював майстром на завод "Червона Зірка". Того ж року був призваний до армії Гур’євського РВК Кемеровської області.

В армії з 4 вересня 1943 року стрілець 9-ї роти 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії. Червоноармієць Галушкін Василь Максимович особливо відзначився при форсуванні річки Дніпро на північ від Києва, у боях при захопленні та утриманні плацдарму в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області) на правому березі Дніпра восени 1943 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за успішне форсування річки Дніпро на північ від Києва, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому мужність і геройство гвардії червоноармійця Галушкина та медалі «Золота Зірка».

Після війни Галушкін В.М. продовжував службу в армії. 1953 року закінчив Київське піхотне училище, служив у Вологді. З 1957 року капітан запасу жив і працював у Кіровограді.

Помер 5 вересня 1979 року, похований у Пантеоні Вічної Слави (Меморіальний комплекс "Фортечні вали")Кропивницького.^[17][24]