Система Orphus

Верхня Пермська вулиця

Дата додавання: 2011-07-14

Ця вулиця - одна з найстаріших в місті. Оскільки її почали забудовувати практично одночасно з фортецею. Незабаром сюди був переведений Пермський карабінерного полк, який і розселився в новозведених будинках. Ось тому перша назва було - вулиця Велика Пермська. Іноді можна зустріти назву Верхня Пермська.

Однак на пам’ятній табличці зазначено те, що свою назву вулиця отримала від Пермського передмістя утвореного в XVIII столітті.

Пам’ятна табличка

Пізніше тут виникли і інші вулиці в результаті цього весь район отримав назву Пермська слобода. Оскільки вулиця злилася з Бобринецьким шосе (нині - вулиця 40 років Перемоги), вони склали єдину транспортну магістраль в складі поштового тракту Миколаїв - Кременчук.[12]

За часів Радянської Влади вулицю перейменували на честь естонського комуніста - Яна Томпа, який нібито брав участь в встановлення Влада Рад в Єлисаветграді.

8 квітня 1992 року Кіровоградська міська влада прийняла рішення №232 "Про відновлення історичних назв вулиць Чапаєва, Яна Томпа і Компанійця", і перейменували вулицю на Верхня Пермська.

У 2003 році вулиці повернули назву - Велика Пермська.

Вулиця починалася від Великої Перспективної і закінчувалася на Кавказькій площі переходячи в Бобринецьке шосе.

На початку вулиці, на розі з Великою Перспективною розташована двоповерхова будівля обласного Апеляційного суду. Відомо, що ця будівля належала Соколову-Бородкіну, а до революції в ньому був Окружний суд. Деякі краєзнавці вважають, що ця будівля архітектора Андрія Достоєвського. Коли і хто його побудував - поки не встановлено.

Далі по парній стороні (парна нумерація будинків) вулиці на розі з провулком Мейтуса за обласною прокуратурою розташований будинок, який належав родині Мейтуса і використовувався як шинок. Очевидно відвідувачів в ньому було досить, оскільки недалеко був Сінний базар за Окружним судом і базар на березі річки Інгул.

Згідно плану міста за 1913 рік за тій же стороні вулиці ближче до Кріпосного провулку, позначений ще один будинок Мейтуса, який вони здавали для 3-го поліцейського відділення.

Далі біля Інгулу, аж до моста Долинського (по вулиці Михайлівська) розташовувався Османській базар. На Османській базарі була хімічна лабораторія в якій робили аналізи продуктів, які продавали на сусідніх ринках. Про це можна дізнатися з газети "Голос Юга" за 4 квітня 1912 року: " з 195 аналізів різних сільськогосподарських продуктів, які виконала хімлабораторія з початку року, 39 вказувало на те, що ці продукти не можна вживати ".

Сьогодні на території Османської базару розташована спортшкола і Молодіжний сквер.

Збереглося будівля купця Цаля Гершовича Канівського в якому зараз фізкультурний факультет педуніверситету. На місці нинішнього стадіону педуніверситету було трамвайне депо.

Історично відомо, що ще в 1850 році на Великій Пермській, Дворцевій та Великій Перспективній вулицях були встановлені 127 стовпів для ліхтарів, які спочатку висвітлювали маслом, а з 1865 року - гасом.

У 1875 році на вулиці Велика Пермська спорудили кам’яну одноповерхову єврейську молитовну будівлю. Ось що писала газета "Голос Юга" за 13 травня 1908 року: " третього дня на Пермської вулиці проти 3-й частині, в єврейському молитовному дворі відбулася закладка нового молитовного будинку ". За радянських часів в цій будівлі влаштували хлібзавод.

Далі по тій же стороні розташовувалася млин Марка Абрамовича Вайсенберга (нині будівля №13).

У 1860 році міщанин Яків Іванович Авраменко попросив дозволу на спорудження кам'яного одноповерхового будинку по вулиці Велика Пермська. Ця будівля збереглася і до наших днів (нині будинок № 74). На кресленнях є відмітки і підпис архітектора Іллі Якимовича Шиліна.

Також згідно плану за 1913 рік на вулиці Велика Пермська була розташована єдина поштова станція (нині - територія пивзаводу). Однак приміщення поштової станції не збереглося.

Відомо, що на цій вулиці мали нерухомість вдова генерал-майора Анна Федосіївна Монастирська і дружина відставного генерал-майора Наталія Семенівна Стромілова, купець Озерянський, дворянин Броніслав Собечевській, дружина полковника Ксенія Бобошко, дворянка Катерина Ракіна, член міської думи Ілля Опанасович Дерибас і багато інших відомих на той час в місті людей.

У 1889 році вулицю замостили від Великої Перспективної до Кріпосного провулку. (За матеріалами: газета 21 Канал, №1, 04.01.2018 р. )

Протяжність вулиці становить близько 1460 метрів. Переглянути перелік протяжності всіх вулиць можна тут.

Кількість переглядів: 4431


При використанні матеріалів сайту, гіперпосилання на офіційний сайт http://www.elisavetgrad.ho.ua обов'язкова

  Наверх