Вулиця належить до історичного центру міста і заснували її перші переселенці - жителі Придніпровського містечка Береслав. Звідси і пішло перша назва вулиці - Береславська.

Довгий час вулиця була забудована тільки по одну сторону, а інша виходила на ярмаркову площу (новий базар). Перебувала на Береславский вулиці кам'яна водонапірна вежа, яку побудував у 1892-93 роках інженер М.І. Алтухов приблизно за пожежним депо, і земська повітова лікарня.

З "Систематичного відома постанов Єлисаветградського Земських зборів за 1865-1895 роки" можна дізнатися про історію будівництва земської лікарні. Так в 1890 році інженер Жарневіч склав проект будівлі медзакладу, але через дорожнечу собівартості не змогли знайти підрядників на будівництво. Тоді земська управа відправила Жаркевіча і земського інженера Костянтина Еразмовіча Шостовського в Петербург, щоб вони там оглянули кілька лікарень, які побудовані "за сучасними вимогами науки", і зробили проект Єлисаветградської земської лікарні.

Нарешті 3 вересня 1894 року земські збори визнали, що місце яке місто виділило між Олесандровською (нині- Тарковського) та Михайлівською вулицями зручним для будівництва. Будівництво лікарні почали в травні 1895 року. В її комплекс входило 5 будівель.

За радянських часів в приміщеннях земської лікарні розмістили туберкульозний санаторій, а пізніше - тубдиспансер. У роки незалежності (після 2000-х) років територію передали юридичному інституту МВС, за господарством якого будівлі були зруйновані і залишені недобудовані "коробки", тому сьогодні зберігся тільки один корпус лікарні. У ньому розташовувалася поліклініка земської лікарні, а зараз мешкає міграційна служба.

У 1970 році вулицю перейменували на честь Героя Радянського Союзу - Єгорова Олексія Семеновича.

16 квітня 1971 відбулося відкриття меморіальної дошки Герою Радянського Союзу Олексію Семеновичу Єгорову, яку розмістили на будинку де він жив.

Протяжність вулиці становить понад 2200 метрів. Переглянути перелік протяжності всіх вулиць можнатут.

Єгоров в роки Другої Світової війни очолював весь партизанський рух Чехословаччини. З 1956 року Олексій Єгоров разом з сім'єю проживав в Кіровограді, працював першим заступником голови обласної ради і зробив багато для розвитку області та міста Кіровограда.

Герой похований на території Меморіального комплексу Фортечні Вали (він же Меморіал Слави, військово-меморіальне кладовище) міста Кіровограда, де йому встановлено пам’ятник (автор - скульптор А.Є. Маціевській).

На вулиці збереглися декілька старих будівель, сім яких знаходяться під охороною.

Будинок №28 належав дружині ротмістра Надії Миколаївні Мороховец.

Ось такі таблички прикрашають вулицю.

(За матеріалами: Вікіпедії - вільної енциклопедії, газета 21 Канал, №11 (1361), 15.03.2018 р.)