Система Orphus

Головна » Археологія міста і його околиць

Археологія міста і його околиць

Дата додавання: 2016-08-02

Початок вивчення археологічного минулого нинішнього міста і його околиць, майже збігається за часом з будівництвом фортеці Св. Єлисавети.

А саме в 1763 році за 30 верст на північний схід від фортеці (недалеко від Трепівка в Знамянському районі) був розкопаний скіфський курган кінця VII - початку VI століть до н.е., відомий серед місцевого населення під назвою Литий або Червона могила.

Тут 2700 років тому поховали скіфського царя і може навіть не одного. У ньому знайдено майже сотні золотих прикрас і срібних речей, скіфську фурнітуру, залишки амфор, предмети озброєння (залізний меч в золотих піхвах, орнаментований зображенням фантастичних тварин, а саме зображення левів, які стріляють з луків та крилаті бики з людськими особами; парадний пояс з закріпленими на ньому золотими пластинами у вигляді хижого птаха і інші предмети), серед них були і золоті степові орли, які згодом стали символом Кіровоградщини, і олень, тепер на гербі Знамянського району. А ще прекрасна діадема.

Знайдене скарб в якості подарунка генерал Мельгунов незабаром особисто відвіз в Санкт-Петербург Катерині ІІ. Знахідки з Литої Могили спочатку надійшли в Кунсткамеру, в 1859 і 1894 рр. - в Ермітаж; деякі речі в 1932 році були передані в музеї Харкова і загинули під час Великої Вітчизняної війни. Нині скарби Литої Могили зберігаються в Ермітажі.

Це був справжній археологічний успіх.

Ініціатором розкопок був губернатор Новоросійського краю, генерал-поручик Олексій Петрович Мельгунов, ім'я якого курган став називатися в науковій літературі - Мельгуновскій курган.

Олексій Петрович Мельгунов
Мельгунов О.П.
(1722 - 1788)

Розкопки кургану дали початок вивченню археологічного минулого краю і скіфської археології взагалі. У дообстеження кургану брали участь В.Ястребов (1892), А. Тереножкін (1949) і Н. Бокий (1990).

Влітку 2019 фахівці з національного інституту археології проводять фінальні розкопки кургану. Керівник експедиції, вчений Юрій Болтик. Було знайдено позолочені гудзики, пластини зі срібла і золота, уламок кинджала, золоті злитки. Цим артефактів майже 3000 років. Неподалік зруйнованого скіфського кургану в області вирішили насипати власний. Висота насипу планується 6 метрів, а на ньому встановлять двометрову скульптуру скіфського воїна.(газета 21 Канал, №35 (1437), 29.08.2019)

Свій внесок у вивчення археологічного минулого краю зробили такі відомі археологи, як В.Антонович, К. Лишин, В. Щербаківський, місцеві краєзнавці В.Ястребов, П.Рябков, сучасні українські дослідники А.Тереножкін і Д.Телегін. З 1993 році працюють постійні археологічні експедиції Кіровоградського державного педагогічного університету під керівництвом Н.М. Бокий і охоронна археологічна експедиція Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

Як показали дослідження, археологічна панорама Кіровограда та його околиць представлена пам'ятниками різних епох і культур. Найдавнішими з них є пам'ятники середнього палеоліту, які в науці ще називається епохою мустье (Мустьєрська культура). 1989 року у час очищення русла річки Інгул в місті місцевим краєзнавцем М. Малюком були знайдені два крем'яних знаряддя праці середньо палеолітичного виду. До знайдених речей належали гостроконечник і скребло. Всі знаряддя виготовлені з кременю темно-сірого кольору. Гостроконечник має листоподібну форму, зроблений з великого відколу і мінімально оброблений ретушшю. Скребло ж має характерну напівкруглу форму, з широкою спинкою, і виготовлене з пластини шляхом менших радіальних відколів. З огляду на випадковість цих знахідок, їх «безкомплексность», а також наявність подібних знарядь в більш пізній час - епоху верхнього або пізнього палеоліту, - можна було б сумніватися в датуванні знарядь з Інгулу епохою мустье. Але знайдені на території сусідніх областей більш ранніх пам'яток епохи раннього палеоліту - з одного боку і виявлення на території Кіровоградської області середньо палеолітичних стоянок, з іншого боку, дозволяють все ж з великою часткою ймовірності датувати знайдені в місті речі епохою середнього палеоліту.

При будівництві каналу «Дніпро-Інгулець» була розкрито площу протяжністю 40 км. Тут на глибині 2,5 - 3,5 м від сучасної поверхні, були знайдені бивень і кістки мамонта, кістки шерстистого носорога, гігантського оленя і зубра. Поруч з ними виявлені сліди багаття із залишками обгорілих кісток мамонта і шерстистого носорога, а також крем'яні знаряддя праці – нуклеусІнформаціяІнформація Нуклеус - штучно створене кам'яне ядрища певної форми, від якого сколювали пластини пірамідальної форми і два різця, один - з кременю коричневого кольору, другий - з темно-сірого кварциту; а також рубила, виготовлені з кварцитового диорита і кременю, можна датувати тим же часом, що й вищезгадані знаряддя зі стоянок епохи мустьє.

Відомі пам'ятки среднестоговской культури в околицях. Кіровограда ще в 1914 році досліджував П.Рябков. Курган зкромлехомІнформаціяІнформація Кромлех - стародавня споруда, що представляє кільце з каменів навколо кургану , в якому було виявлено три витягнутих (просторих) поховань, що супроводжувалися горщиком S-образного профілю середнестоговської культури. Поселення і грунтовий могильник цієї культури були виявлені київським вченим Д.Нім біля с.Деріевка Онуфріївського району на невисокому залишку мису р. Омельник, і займало площу близько 0,3 га. У плані воно мало вигляд прямокутника зі сторонами 60 х 40 м і складалося тільки з одного досить великого двору. На території поселення виявлені також сім відкритих вогнищ, господарські ями. Багаття і ями зафіксовані і в самих помешканнях. У житлових приміщеннях і за їх межами виявлені предмети глиняної пластики, серед них - фрагменти статуеток, найбільш реалістичними з яких є зображення дикого кабана. Знаряддя праці представлені кремінними і кістяними виробами: ножами, скреблами, проколи, роговими теслами, долотами і мотиками-молотами. За 500 метрів від поселення знаходився грунтовій могильник цієї культури, в якому досліджено 12 поховань. Два з них - парні. Серед поховань переважають дорослі, дитячих поховань тільки чотири.

Курганні пам'ятки позднеямной культури відомі на території Кіровограда та його околиць, тоді як поселення і грунтові могильники поки не виявлені.

Курганні пам'ятки позднеямної культури відомі на території Кропивницького (колишній - Кіровоград) і його околиць, тоді як поселення і грунтові могильники поки не виявлені.

Курганні групи, окремі кургани епохи бронзи були виявлені як в самому Кіровограді (розкопки кургану під час будівництва електростанції в 1928 році, розкопки кургану в районі проспекту «Правди», здійснені Кіровоградським краєзнавчим музеєм в 1987 році), так і в селах його околиці (Канатово, Лелеківка, Велика Северинка та ін.). поховання в них були, в основному, без супроводжуючих речей, лише зрідка археологи знаходили ліпний посуд, вироби з каменю і кістки.

Епохою бронзи датується і майстерня з виготовлення кам'яних шліфованих сокир, випадково знайдена 2 травня 1953 року під час копання могили на Кущівському кладовищі сім'єю Карандукових. На жаль розкопки не проводилося, тому зараз не можна встановити, чи була це одиночна, винесена за межі поселення, майстерня, або, може вона була розташована в древньому селищі. Знайдений комплекс складався з чотирьох шліфованих сокир, серії шліфувальних каменів, крем'яних свердел в вигляді довгих стрижнів. Серед сокир є як готові вироби з просвердленим для рукоятки отвором, так і напівфабрикати. Знахідка Кущевської майстерні є унікальною на території України в межах поширення пізніх культур епохи бронзи другої половини II тис. до н.е.

У 1884 році В.Антоновичем були розкопані три скіфські кургани, які перебували на вигоні Єлисаветграда, а в 1992 році експедицією обласного музею досліджено два кургани (IV ст. до н.е.) біля с.Первозванівка. І в першому і в другому випадках поховання виявилися пограбованими ще в давнину. Дослідникам залишилася невелика кількість пошкоджених речей побутового призначення.

На території краю пам'ятники сарматської культури поки не численні.

У 1985 - 1986 роках за 12 км на північний захід від Кропивницького (колишній - Кіровоград), біля с.Суботці, Н.Бокій розкопала три поховання древніх угрів , які супроводжувалися унікальними елементами кінської вуздечки, золотими і срібними прикрасами, срібним поясом, на блясі якого були відображені якісь культові дії або міфологічні сюжети населення степів того часу, а також ритуальні поховання кінських опудал з Уздечноє наборами і зброєю.

Землі сучасної Кіровоградщини стали частиною земель, де на рубежі XV - XVI століть зародилося козацтво . Землі ж кіровоградські невід'ємною частиною увійшли до складу земель («Вольностей Війська Запорозького»), постійно контролювалися Січовим товариством.

Запорізькі козаки - це в минулому селяни, які не тільки воювали, а бралися за плуг, полювали на хижого звіра, годували худобу, займалися ремеслом. Займатися господарською діяльністю козаки могли, звичайно ж, не в військових поселеннях, а на землях Січі, тобто в зимівниках - оселях запорожців. Зимівником називалося, господарство, тобто хутір (маєток) запорізьких козаків, де вони перебували, поки не починалися військові дії. Найчастіше взимку, звідси і назва. Спочатку зимівники використовували лише для утримання худоби. Пізніше вони перетворилися в хутірське господарство. Саме в зимівниках козаки створювали свої сім'ї.

У рисах сучасного міста Кропивницького запорізькі зимівники почали виникати вже в середині другої половини XVI століття. Саме від зимівника запорізького козака Степана Лелеки веде свій родовід одна з сучасних передмість міста - Лелеківка .

Основними господарськими заняттями запорожців на території сучасної Кіровоградської області та самого міста були рибальство, бджільництво, мисливство та навіть землеробство.[64]

На початку 2000-х років на території села Небелівка було виявлено одне з найбільших поселень людей в Стародавній Європі середини ІV тисячоліття до нашої ери - трипільське поселення. На території поселення також зберігся курган з похованням бронзового століття.

У червні 2018 року в селі Іскрівка Петрівського району учасники АТО з Кривого Рогу знайшли старовинну стелу вагою півтора тонни. Стелу виявили під час реконструкції купелі біля диво-діючого джерела святого Миколая Іскрівська. На думку археологів, цей великий камінь є одним із старовинних монументальних скульптур першої половини III тис. до нашої ери.(газета 21 Канал, №25 (1375), 21.06.2018)

Неподалік села Копані, що за Трепівкою, на місці Мельгунівського кургану влада встановлює меморіальний знак. Роботи підходять до завершення.(газета 21 Канал, №45 (1447), 07.11.2019 г.)

На Кіровоградщині сталася безпроцентна для України подія – у Знамянському районі відтворили скіфський курган: на місці найвідомішого на території України скіфського поховання – Литій могилі. Саме з його розкопок 250 років тому почалася вся українська археологія. Тоді в кургані відкопали колекцію унікальних золотих виробів, які і досі експонуються в російському Ермітажі. Два з половиною століття курган розграбували і зрештою зрівняли із землею. І от нині відбувся зворотній процес.

воїн

Земляний насип серед степу із фігуркою скіфського воїна на верхівці добре видно здалеку. На місці всесвітньо відомого скіфського кургану – тепер новий. Насипаний скіфами три тисячі років тому курган був десь 11 метрів заввишки. Його копія майже удвічі нижча. Але тим не менше виглядає вражаюче. Насипали не вручну, як скіфи, а за допомогою будівельної техніки. Схили укріпили не глиною, а сучасним пластиком. За словами сільського голови Трепівка Юрія Долинки, по всьому периметру споруди вклали спеціальну сітку, а вже зверху вклали шар чорнозему. Тут планують висадити рослини, які і схили укріплять, і краси додадуть. Територію навколо благоустроять.

Близько трьох тисяч років тому на цьому місці поховали трьох скіфських царів. А 250 років тому Новоросійський генерал-губернатор Мельгунов розрив цю могилу і знайшов у ній золотий скарб. Копали курган і сучасні археологи. Минулого літа (це – 2018 рік) тут знайшли цінні артефакти: позолочені ґудзики, пластини із срібла і золота, уламок кинджала, золоті злитки. Нині цей скарб досліджують столичні вчені. І якщо скіфи тягнули цінності в українські степи, то їхні послідовники – лише звідси. У трепіському музеї експонують усе, що залишили від скарбу місцевим: купка розплавленої землі і два наконечники від скіфських стріл. Решта артефактів – лише на чорно-білих картинках. ( газета 21 Канал, №48 (1450), 28.11.2019 р. )

Кіровоградщина виграла проект з відтворення трипільського храму в Небелівці – на реалізацію проекту виділять майже мільйон гривень. Ідея полягає в тому, щоб відтворити цей храм, його інтер’єри, плюс за допомогою сучасних технологій облаштувати інсталяції, які б відповідали тому часу, на базі Новоархангельського музею.(газета 21 Канал, №17 (1523), 22.04.2021)

12 липня 2021 року стало відомо, що на Кіровоградщині запустили туристичний маршрут до легендарного Мельгуновського кургану.

Стела
Вид на курган (фото: Інтернет-видання persha.kr.ua.)

Сакральне місце давніх скіфів – курган «Лита могила» або Мельгуновський курган, що у 37 кілометрах від обласного центру, поблизу села Копані Кропивницького району, можна відвідати з екскурсією.

Стела
Стела (фото: Інтернет-видання persha.kr.ua.)

Напис на стелі: На цьому місці у вересні 1763 року під час розкопок найдавнішого скіфського кургану Північного Причорномор’я, відомому в історії під назвами Лита Могила, Червона могила та Мельгуновський курган, був виявлений скарб коштовних речей VII століття до н.е. дослідження кургану була започаткована скіфська археологія. Зображення на золотих прикрасах, знайдених у кургані, взято за основу символіки Кіровоградської області та Знам’янського району.

На місці царського кургану, який належить до епохи скіфських походів у Передню Азію VII ст. до нашої ери, нині знаходиться великий меморіальний комплекс. «Лита могила» чи не єдиний в Північному Причорномор’ї відомій на сьогодні скіфський царський курган того часу.

Стела
Вид на стелу (фото: Інтернет-видання persha.kr.ua.)

Власне ж пам’ятний комплекс “Лита могила” на місці розкопок відкрили у жовтні минулого року: курган відновили, перед ним встановили стелу з історією цього місця, а на вершині – статую скіфського воїна. (За матеріалами - Сайта Перша електронна газета)

Кількість переглядів: 4909


При використанні матеріалів сайту, гіперпосилання на офіційний сайт http://www.elisavetgrad.ho.ua обов'язкова

t>
  Наверх